Біла Церква: історія проти міфів. Уривок восьмий

Колонада «Луна» вважається однією з найцінніших архітектурних споруд парку. Вона має вигляд класичного давньогрецького амфітеатру і налічує 14 колон іонійського ордеру. Бічні входи прикрашені зображенням молодої жінки з дитиною. Припускають, що архітектором споруди був І. Старов.

Вишуканість архітектурних форм споруди вдало доповнюється її «акустичними властивостями: слово, сказане пошепки в одному кінці, чути в іншому, не зважаючи на відстань у 34 метри»2. 

Унікальна акустика органічно посилює й музичні звуки, а тому тут часто виступають музиканти. А коли в колонаді «Луна» починають стрибати діти, то «канонаду» чути на кілометри. 

3. «Царський сад» та дерева-пам’ятники

Засновниця парку навіть після закінчення шестилітнього терміну фрейлінства ще не один рік мешкала при російських імператорах, за винятком Павла І, який з підозрою ставився до всіх, хто був близьким до нелюбої йому матері. Однак за Єкатєріни ІІ та її онука Алєксандра І графиня Олександра Браницька була бажаним гостем у Зимовому палаці та інших царських резиденціях (Петергофі, Царському Селі, Павловську, Гатчині, Оранієнбаумі тощо). 

В часи Єкатєріни ІІ Олександра Василівна була мало не одухотвореною тінню імператриці, у царських щоденниках її часом згадували по дві сотні разів на рік – тобто, графиня частіше обідала в царській оселі, ніж у власній. І лише народження дітей стримувало білоцерківську статс-даму від поїздок до імперської столиці. 

Алєксандр І, як ми вже зазначали, виріс на очах Олександри Василівни й знав її з найменших років, а тому ставився до неї добре, й залюбки приймав при дворі. Вона, як і в єкатерининські часи, чимало подорожувала з царським двором. Зустрічався монарх з графинею і в Києві, де танцював з нею на балу. Білоцерківська магнатка мала непогану (хоч вже й зіпсовану онуками) репутацію і в Ніколая І, який також знав її з дитинства й присвоїв їй чин обер-гофмейстерині, тобто найвищий придворний жіночий чин Російської імперії. 

Не дивно, що провідували російські монархи графиню і в Білій Церкві.

Є. Чернецький стверджує, що столицю Надросся в 1787 р. (по дорозі до Криму під час зимівлі у Києві) таємно відвідувала Єкатєріна ІІ. Вона не могла цього зробити офіційно, оскільки в той час Біла Церква перебувала на території Речі Посполитої.

Але з огляду на те, скільки часу імператриця проводила з графами Браницькими у Києві (навіть завітала в гості до їхньої київської резиденції на Печерську) і що в деякі дні згадки про монархиню просто зникали з щоденників царського двору («весь день выхода иметь не изволила»), то можна припустити, що вона могла відвідувати й Білу Церкву. Графиня часом згадувала фразу імператриці про парк «Олександрію» («все эти деньги остались здесь на месте, а это что-нибудь да значит»), яку вона, на думку Є. Чернецького, могла сказати тільки в самому парку. Щоправда, тут не зовсім ясно, про яку імператрицю йдеться. Це могла бути й дружина Ніколая І.

Далі буде. Слідкуйте за публікаціями на нашому сайті.

Попередні уривки книги.