Біла Церква: історія проти міфів. Уривок шостий

Під час громадянської війни «Дружній сад» було розграбовано. Не залишилося навіть огорожі. Про долю гіпотетичного поховання князя Г. Потьомкіна херсонські історики також сповіщають вандальні подробиці. Відомо, що князь мав українське родове коріння і був запорізьким козаком під іменем Грицька Нечеси. Він не бажав руйнувати Січ (так само, як і воювати в Криму), але «геополітика» Єкатєріни ІІ мала інші цілі й фаворит мусив скоритися. Коли ж в «Олександрії» побували петлюрівські війська (а відомо, що наступ Директорії на Київ почався саме з Білої Церкви), то вони нібито помстилися руйнівнику Січі за її знищення. Але чи це не черговий міф, яких і так аж занадто багато – поки що ніким не перевірено…

Китайський місток та колонада «Луна».

В житті засновниці «Олександрії» було чимало «китайського». Вона стала царською фрейліною у 1775 р., а саме у 70-ті роки XVIII століття Російська імперія, як і європейський світ, енергійно відкривали для себе Китай і в побут російської аристократії входила мода на все, що було пов’язане із екзотичною китайською цивілізацією. У маєтках зводилися альтанки у вигляді пагод, закуповувався китайський посуд та різні предмети тощо.

Не відставав від цієї моди і двір Єкатєріни ІІ – китайські мотиви можна ще й нині спостерігати у багатьох колишніх царських резиденціях. Так, у петергофському палаці, де часто зупинялася білоцерківська графиня, є два китайські кабінети з відповідним оформленням (зображення китайських селян, зайнятих повсякденною працею, драконів та інших істот східної міфології), східними меблями та багатими колекціями китайського і японського фарфору.

У Оранієбаумі було споруджено цілий Китайський палац, де кожна кімната є неповторним витвором мистецтва у китайському стилі. У Царському Селі (літній резиденції імператорського двору) є кілька китайських місточків, китайська альтанка та фігури китайців, відома скрипуча Китайська альтанка, китайський театр і навіть ціле китайське село із відповідними а в самому Єкатериниському палаці – майстерно оформлена живописом та меблями Китайська кімната. Був Китайський зал і в Таврійському палаці.

Камер-фур’єрські журнали (щоденники царського двору) свідчать, що всі ці атрибути культури Піднебесної імперії регулярно були на очах в Олександри Енгельгардт (Браницької).
Імператриця та її придворні часом влаштовували навіть тематичні «китайські» прогулянки. Так, 30 травня 1793 р. царедворці гуляли садом поблизу Китайського місточка і це, вочевидь, навіяло їм «китайську» тему для розмови. Цього ж вечора «приглашены были в Китайское зало графиня Александра Васильевна Браницкая со знатными 5-ю персонами и оные имели пребывание до 11 часа вечера».

Траплялися й тематичні маскаради, на які гості мали приходити в китайських костюмах, а в імператорському театрі давали виставу «Китайський ідол». Крім того, графиня О. В. Браницька регулярно грала в карти з імператрицею та придворними у Китайській кімнаті Єкатерининського палацу, а одного разу там навіть сповідалася.

(Цікаво, як почував себе православний священик в оточенні зображень китайських ідолів?).
Бували в Китайських кімнатах і свята. Так, 21 квітня 1778 р., коли імператриця відзначала свій день народження, а новопризначена О. Енгельгардт – іменини, на святковий обід зібралося 72 особи. Гості не помістилися в галереї, а тому їм накрили додаткові столи у Китайській кімнаті .
Траплялися у китайських апартаментах й державні події. Так, імператриця разом із О. Браницькою приймали австрійського монарха у Стеклярусній кімнаті Китайського палацу в Оранієнбаумі. Вочевидь, цариця бажала вразити європейського монарха східною розкішшю та екзотикою.

Вдавалися до неповторної китайської екзотики й на придворних весіллях. 29 квітня 1795 р. графиня Олександра Василівна Браницька стала посадженою матір’ю єдиної доньки знаменитого російського полководця графа О. В. Суворова-Римнінського (рік тому він «приєднав» Білу Церкву до Росії) Наталії Олександрівни Суворової-Римнінської, котра виходила заміж за М. Зубова. Весілля відбулося в розкішному Таврійському палаці. Гості «по свадбишному реестру собирались в Китайском зале» (курсив наш – П. В.). «Потом привезена в дворцовой карете невеста графиня Наталья Александровна Суворова-Рымнинская на двор к большому подъезду и введена из Китайского зала графинею Александрою Васильевною Браницкою во внутренние Ея Императорского Величества покои для убирания к венцу вещами бриллиантовыми» . На вінчанні та весіллі фрейліни Н. Суворової була не тільки імператриця, але і її родина – сім осіб із великокнязівськими титулами.

Далі буде. Слідкуйте за публікаціями на нашому сайті.

Попередні уривки книги.