Українці готуються до найважчої зими

Кілька тижнів тому газета Financial Times повідомила, що Україна та Росія ведуть попередні переговори щодо можливої ​​взаємної паузи в авіаударах по енергетичній інфраструктурі. Ця новина викликала певний стриманий оптимізм. Дехто припускав, що обмежена угода про захист енергетичних активів в обох країнах може прокласти шлях до більш широких переговорів, спрямованих на припинення війни.

Поки що, однак, повідомлення про двосторонні переговори залишаються непідтвердженими і були спростовані речником Кремля Дмитром Пєсковим. Навіть якби вдалося досягти якоїсь угоди, мало хто в Україні готовий розраховувати на те, що Росія дотримається свого слова. Натомість мільйони українців зараз готуються до(як вважає більшість) найважчої зими війни на тлі очікувань нових російських атак на понівечену енергосистему країни.

Росія атакує енергетичну інфраструктуру України від початку повномасштабного вторгнення. Атаки посилилися навесні 2024 року, коли Росія завдала хвилі руйнівних ракетних й ударів з безпілотників, і знищили майже всі українські генеруючі потужності, що працюють на вугіллі або воді.

Ця шкода додалася до масштабних руйнувань, спричинених попередніми російськими повітряними атаками, особливо під час першої зими війни. Енергетичний потенціал України також був ослаблений через втрату інфраструктури відновлюваної енергетики в районах, розташованих поблизу лінії фронту або тих, що потрапили під російську окупацію.

Цивільне населення сильно залежатиме від трьох АЕС

Зараз Україна — напередодні третьої поспіль воєнної зими, а енергетичні перспективи країни нестабільніші, ніж будь-коли. Оскільки більше половини довоєнних джерел енергії в Україні вже втрачено, цивільне населення сильно залежатиме від трьох атомних електростанцій, які залишилися, щоб пережити холодну пору року. Ця залежність робить українські АЕС очевидною мішенню для Кремля. У вересні президент України Володимир Зеленський заявив на Генасамблеї ООН, що Росія готується атакувати атомні станції країни.

Наразі українців попереджають про те, що протягом зимових місяців можливі постійні відключення електроенергії, а електроенергія може бути обмежена лише кількома годинами на день. Будь-яка подальша втрата потужності також може створити операційні ризики на українських атомних електростанціях, які потребують стабільного постачання електроенергії для функціонування.

У звіті Greenpeace Ukraine за жовтень 2024 року було наголошено на потенційній загрозі ядерній безпеці. У звіті детально описано, як подальші російські атаки на українську електроенергетичну інфраструктуру можуть поставити під загрозу функціонування атомних станцій країни, що матиме потенційно жахливі наслідки для України та решти Європи.

Міжнародне співтовариство зробило ряд кроків, щоб допомогти Україні підготуватися до зимового сезону. Важливим кроком стало те, що Європейська мережа операторів систем передачі електроенергії(ENTSO-E), організація, яка контролює об'єднання європейських мереж електропередачі, нещодавно оголосила про збільшення експортної потужності в Україну, починаючи з грудня, з поточних 1,7 ГВт до 2,1 ГВт.

Хоча додаткові потужності з імпорту енергії, безумовно, вітаються, Україна все ще може зіткнутися з дефіцитом поставок, особливо у випадку тривалого похолодання. Зараз українські інженери намагаються відремонтувати пошкоджені електростанції та інфраструктуру передачі, щоб забезпечити їх швидке повернення до мережі перед зимовим опалювальним сезоном.

Фонд енергетичної підтримки України, яким керує асоційоване з ЄС Енергетичне співтовариство, виплатив близько півмільярда євро від західних партнерів України з початку повномасштабного вторгнення Росії. Ці кошти використовуються для фінансування ремонтних робіт, а також для захисту критичних частин обладнання, таких як трансформатори та газові турбіни.

Очікується, що подальше фінансування надійде в рамках останнього пакету підтримки ЄС. Брюссель також виділив близько десяти тисяч електрогенераторів, щоб допомогти покрити енергетичні потреби цивільного населення України. Тим часом, окремі країни — члени ЄС, такі як Литва та Естонія, пообіцяли демонтувати старі радянські електростанції і відправити запчастини в Україну.

Незважаючи на ці кроки, все ще існують побоювання, що подальші пошкодження енергетичної інфраструктури України в найближчі тижні можуть залишити мільйони людей без тепла та електроенергії на тривалий час в умовах мінусових температур. Тривалі відключення можуть спричинити гуманітарну кризу, що призведе до нових хвиль українських біженців до ЄС.

Найефективнішим заходом захисту енергетичної інфраструктури України залишається посилена протиповітряна оборона. Зимовий опалювальний сезон офіційно розпочався, а Україна все ще чекає на отримання деяких систем ППО, обіцяних партнерами.

Останні кілька місяців спостерігалося відносне затишшя, що змусило багатьох зробити висновок, що Кремль наразі накопичує балістичні та крилаті ракети для того, щоб завдати масованих ракетних ударів по енергетичній інфраструктурі України, щойно температура почне різко знижуватися.

Нині Україна не має достатнього покриття засобами ППО, щоб повністю захистити свою енергомережу від нових повітряних атак. Хоча повідомлення про можливу угоду з Росією щодо припинення ударів по енергетичній інфраструктурі надихають, більшість українців воліли б, щоб їхні міжнародні союзники зробили конкретні кроки для посилення протиповітряної оборони України.

Інформує nv.ua