У саду були не тільки дерева, посаджені членами імператорської родини, але й різноманітні малі архітектурні форми – мармурові плити, вази з квітами. Цікаво, що головні алеї «Царського саду» викладено у формі літери «А» ‑ це був вензель імені імператора Алєксандра І.
У більшовицьку епоху такі «політично неблагонадійні» паркові елементи були безкарно розграбовані, а сам «Царський сад» свідомо занедбаний та захаращений. І лише завдяки наполегливим старанням археолога В. Павлюченка ми маємо можливість побачити рештки колишньої помпезності цього саду, спроектованого на честь вінценосних родин.
4. «Руїни»
Майже всі архітектурні пам’ятки, створені за сприяння графині Олександри Василівни Браницької, були витримані в суворому класичному стилі. Це, безумовно, було рудиментом єкатерининського виховання. Відомо, що покровителька білоцерківської магнатки Єкатєріна ІІ хоч і мешкала в барокових палацах, які дістали їй від попередників, не любила пишного бароко. Саме тому вона відправила у відставку славнозвісного архітектора Растреллі (історики навіть не знають, де він похований) і замінила його прихильниками класицизму, такими, як І. Старов, котрий певний час працював і в приєднаних Єкатєріною ІІ губерніях.
Тому «Руїни», створені в стилі романтизму, є помітним винятком в колекції архітектурних форм парку «Олександрія». Пам’ятка споруджена у вигляді руїн палацу, хоча достеменно відомо, що ці руїни палацом ніколи не були – вони будувалися саме в такому імітаційному вигляді й дійсно справляють задумане архітектором враження. Архітектурні форми вдало доповнюються деревами, які проросли крізь зруйновані цегляні мури. Крім того, «Руїни» мальовничо відбиваються у воді Лазневого ставу і дійсно навівають романтичний настрій. Цю оригінальну споруду добре видно і з оглядового майданчика біля статуї «Гладіатор» (на протилежному боці ставу), і з правого берега р. Рось, тобто із Заріччя.
Споруда «Руїна» двоярусна, причому нижній її ярус частково знаходиться у землі, а другий становить високу палацоподібну споруду без даху. Садівники графині О. Браницької були, вочевидь, не менш практичні, ніж їх хазяйка і тому навіть найкрасивіші споруди парку мають певне практичне значення. Так, ми вже згадували, що колонада «Луна» всередині ризалітів мала умебльовані покої. Не обійшлися без банального практицизму і романтичні «Руїни». Вони являють собою не лише окрасу парку, але й виконують роль греблі на нижньому ставку східної балки. З боку ріки із-під «Руїн» виривається досить потужний і шумний водоспад який обвиває виноград.
Всі дослідники парку відзначають важливу роль «Руїн» композиційному оформленні парку. Традиційно вважається, що «Руїни» споруджені за зразком аналогічних гатчинських руїн. Але споруда в Гатчині не збереглася, а на довоєнних фотографіях вона не схожа на білоцерківську. Є в гатчинській резиденції Павла І «Навмахії», які віддалено нагадують руїни античної будівлі.
А от, наприклад, в Царському Селі існує споруда, яка іменується «Руїнами», проте не виправдовує цієї назви своїм зовнішнім виглядом. Тут її більше нагадує Паладіїв міст.
Далі буде. Слідкуйте за публікаціями на нашому сайті.
Попередні уривки книги.