16 липня 2022 року набирає чинності низка нових норм закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. Про це повідомив Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.
Він нагадав, що Закон ухвалили у квітні 2019 року, а набрав чинності він три роки тому – 16 липня 2019 року.
“Переважна більшість сфер зобов’язана послуговуватися українською. Зокрема, державна мова обов’язкова в рекламі, медицині та на транспорті, у діловодстві, документообігу та звітності, освіті та науці, технічній та проєктній документації, обслуговуванні, культурі тощо”, – зауважив Тарас Кремінь.
Частини 2 та 6 статті 27 Закону, що починають діяти з 16 липня 2022 року, регламентують використання української мови в інтернеті та в інтерфейсах комп’ютерних програм товарів.
“Українська мова, особливо в умовах війни, набуває особливого звучання, підсилюється, власне, і сам мовний фронт. Стаття 27 – одна з тих, що підсилює статус української мови як державної та захищає права громадян України на отримання інформації та послуг державною мовою”, – підкреслив Тарас Кремінь.
Про які конкретні зміни йдеться?
Відповідно до частини другої статті 27 комп’ютерна програма з користувацьким інтерфейсом, встановлена на товарах, що реалізуються в Україні, повинна мати користувацький інтерфейс державною мовою, який за обсягом та змістом має містити не менше інформації, ніж іншомовні версії такого інтерфейсу. Недотримання цієї вимоги має наслідки, визначені законодавством про захист прав споживачів для реалізації товару неналежної якості.
“Іншими словами, будь-який товар, на якому встановлено комп’ютерну програму – автомобіль чи пральна машинка – повинен бути «локалізований» для реалізації в Україні. На товарі має бути українськомовний інтерфейс незалежно від того, чи це електронний екран або панель керування зі звичайними кнопками.
Під користувацьким інтерфейсом мовний закон має на увазі всю зображену інформацію, з якою безпосередньо взаємодіє користувач під час використання комп’ютерної програми і яка містить текст будь-якою мовою. Українськомовний інтерфейс за обсягом та змістом має містити не менше інформації, ніж іншомовні версії.
Недотримання цієї вимоги означатиме реалізацію товару неналежної якості. Отже, контроль за виконанням Закону виробниками і продавцями товарів з встановленими комп’ютерними програмами спільна задача Уповноваженого та Держпродспоживслужби”, – пояснив Тарас Кремінь.
Відповідно до частини шостої статті 27 інтернет-представництва (в тому числі вебсайт, вебсторінка в соціальних мережах) органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій державної й комунальної форм власності, засобів масової інформації, зареєстрованих в Україні, а також суб’єктів господарювання, що реалізують товари та послуги в Україні та зареєстровані в Україні, виконуються державною мовою. Поряд з версією інтернет-представництв (у тому числі вебсайт, вебсторінка у соціальних мережах), виконаних державною мовою, можуть існувати версії іншими мовами. Версія інтернет-представництва державною мовою повинна мати не менше за обсягом та змістом інформації, ніж іншомовні версії, та завантажуватись за замовчуванням для користувачів в Україні.
Тобто, як пояснив Уповноважений, з 16 липня усі інтернет-ресурси, які використовуються в якості інтернет-представництв суб’єктів господарювання, зареєстрованих в Україні, у тому числі інформаційні інтернет-ресурси, повинні мати основну версію українською мовою, яка має завантажуватися для користувачів в Україні за замовчуванням.
При цьому, українськомовна версія інтернет-представництва іноземного суб’єкта господарювання, який реалізує продукцію в Україні, може мати менший обсяг інформації, ніж основна версія, але достатній для того, аби користувач з України міг повністю розуміти мету діяльності даного суб’єкта.
Важливо наголосити, що під поняттям “інтернет-представництво” маються на увазі не лише вебсайти, але і сторінки в соцмережах, ютуб, вайбер, телеграм-канали, інформаційні боти, мобільні застосунки тощо. Тобто йдеться про будь-які публічні інтернет-ресурси, пов’язані з суб’єктами, вказаними в Законі.
Як було раніше?
Значною мірою вимоги стосовно мови в інтернеті для багатьох суб’єктів вже давно реалізуються, але з 16 липня вони стають чіткими та мають всеохопний характер.
З моменту набрання чинності закону 16 липня 2019 року – всі інтернет-ресурси юридичних осіб державної та комунальної форми власності повинні були мати основну версію українську. Це вимоги статей закону, що регулювали діяльність органів державної влади, місцевого самоврядування, організацій та підприємств комунальної та державної форми власності.
“Від початку моєї діяльності на посаді Уповноваженого ми пильно стежимо за дотриманням державними органами, місцевим самоврядуванням, юридичними особами державної та комунальної форми власності вимог щодо застосування державної мови в інтернеті. Ми робимо регулярні моніторинги та огляди, здійснюємо державний контроль та фіксуємо та вимагаємо усунення порушень. Ми маємо великий прогрес”, – підкреслив Тарас Кремінь.
Уповноважений також нагадав, що вже півтора року діє стаття 30 Закону, відповідно до якої обслуговування споживачів через інтернет має здійснюватися державною мовою. Водночас раніше допускалося існування двомовної версії сайтів. Наприклад, сайт виконаний недержавною мовою, а інформація про товари – державною.
“З 16 липня вся основна версія, яка повинна завантажуватися за замовчуванням для українців будь-якого інтернет-ресурсу, має бути державною мовою. Окрім цього, з 16 липня зазначену норму повинні виконувати всі інформаційні ресурси, а не лише ті, які здійснюють обслуговування громадян”, – наголосив він.
Тарас Кремінь наголосив, що пройшло вже 3 роки від набрання чинності Законом і це – достатній строк для підготовки до виконання тих вимог, що набирають чинності 16 липня.
“Виробники, імпортери, продавці загалом підготувалися. Нам відомо про окремі випадки, коли, наприклад, виробники автомобілів мали труднощі з встановленням українськомовного інтерфейсу на моделі, які розроблені та запущені в глобальне виробництво більше 3-х років тому. Але це радше виключення.
Сьогодні чи не всі торговельні мережі, інтернет-магазини і платформи створили версії своїх інтернет-представництв українською мовою.
Однак з боку деяких підприємців ми продовжуємо фіксувати порушення. У 2021 році надійшло 1044 повідомлення щодо відсутності української версії сайтів інтернет-магазинів та вебсайтів, через які здійснюється обслуговування споживачів. Це склало майже третину від усіх тогорічних звернень громадян. За пів року 2022-го таких звернень 138. Очевидно, що з набранням чинності нових норм кількість зафіксованих порушень може збільшитись. Безперечно, протягом перших кількох місяців ситуація покращиться, – цьому сприятимуть як превентивні заходи, так і нові адміністративні санкції”, – розповів Уповноважений.
З 16 липня – адміністративна відповідальність за порушення норм Закону.
З 16 липня 2022 року запроваджується адміністративна відповідальність за всі порушення Закону – набирає чинності підпункт 1 пункту 7 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, яким вносяться зміни в Кодекс України про адміністративні правопорушення.
Як пояснив Тарас Кремінь, зміни передбачають можливість для Уповноваженого із захисту державної мови накладати штраф на посадових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування, керівників та працівників підприємств, установ та організацій усіх форм власності, інших фізичних осіб, які порушуватимуть Закон.
Представники Уповноваженого зможуть складати адміністративні протоколи. Уповноважений із захисту державної мови розглядатиме їх і виноситиме постанови, які передбачають або попередження, або штрафи.
Розмір штрафу становитиме від 3400 до 8500 грн, якщо порушення вчинено вперше. За повторне порушення накладатиметься штраф від 8500 до 11900 грн.
Підписуйтесь на нас в соцмережах та слідкуйте за новинами.
Наш Telegram канал.