Уряд більше не регулюватиме ціни на газ для теплокомуненерго та не зобов’язуватиме НАК «Нафтогаз України» продавати блакитне паливо для них за фіксованою ціною.
Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
Що ж це означає для українських міст загалом і для Білої Церкви зокрема?
У зв’язку з тим, що з 20 травня втратила чинність постанова Кабінету Міністрів, згідно якої тепловики закуповували газ для своїх потреб за фіксованою ціною, ряд міст України залишиться без гарячої води вже зараз. Біла Церква не має гарячого водопостачання вже досить давно, тож яке нам діло до цієї постанови?
Роз’яснимо: ця постанова давала можливість нашим теплогенеруючим підприємствам давати опалення у оселі попри багатомільйонні борги перед постачальниками газу. Ці борги виникали через ряд факторів, як от:
• Заборгованість громади перед підприємствами (для прикладу, заборгованість населення за опалення перед тепломережею за минулий рік зросла на 34 мільйони гривень і загалом становить 176 млн грн), а також через заборгованість міста перед енергогенеруючими підприємствами (борги міста перед ТЕЦ в районі 75 млн грн);
• Невдале регулювання ціни на опалення, очолюване НКРЕКП (коли в тариф підприємства закладена ціна 4 грн за кубометр газу, а по факту газ вартує 7 грн), призвели до того, що (разом з усіма прострочками, пенями і судовими зборами) борги КП БЦТМ “Білоцерківтепломережа” перед НАК «Нафтогаз України» сягають понад 500 млн грн;
• Недолугі зміни законодавства, які на догоду олігархічним структурам самоусуваються від вирішення проблеми, що штучно створювали усі ці роки, ніяким чином не компенсуючи різницю у ціні для підприємств, при цьому змушуючи тепломережі продавати тепло по збитковому тарифу.
На фоні цих злочинів популізму (уряд перед народом лишається кришталево чистим “ну ми ж стримували, як могли”) навіть борги людей перед підприємствами блякнуть і не видаються такими вже й великими.
Що ж ми маємо у сухому залишку?
На початок опалювального сезону НАК “Нафтогаз України” може просто припинити постачання газу для тепломереж. Немає газу – немає опалення. Задля того, щоб відновити постачання газу НАК «”Нафтогаз України” вимагатиме погашення боргів (що само по собі є малоздійсненним для підприємств, які багато років працюють у збитковому режимі) або їх реструктуризації, але не простої, а з врахуванням усіх надбавок, що її супроводжують (як от пеня, відсотки тощо). Відтак, борг з 500 млн зросте до 700 млн і свідомо вішати на себе його не зможе жодне підприємство, тому що у тариф, окрім справжньої ціни газ, послуг по утриманню тепломереж і заробіної плати, буде вкладено ще й суму для сплати боргу. Тариф злетить до небес, і логічно, що оплачувати його люди будуть неспроможні.
Найімовірнішим результатом таких недалекоглядних дій уряду буде зрив опалювального сезону для Білої Церкви.
Що можна зробити?
За даних обставин майже нічого. Хіба зобов’язати Уряд виконати свої обіцянки щодо компенсації різниці у ціні для теплогенеруючих підприємств. Але от хто це зробить – питання риторичне. Монобільшість у Верховній Раді дозволяє Уряду крутити законами, як їм заманеться і як вигідно олігархату (чиї інтереси у своїй більшості Верховна Рада і представляє).
Варто би було звичайно ще вимагати у НКРЕКП формулу, за якою формується і встановлюється збитковість чи прибутковість тарифів, щоб мати змогу хоч би прогнозувати тарифні коливання місцевою владою (але це нездійсненна фантастична мрія, оскільки ми переконані, що її не існує, бо ще жоден склад Комісії з регулювання не спромігся її озвучити).
А ми з вами можемо хіба що запастися попкорном, слідкувати за тим цирком, який відбувається в кулуарах і чекати, чи з’явиться врешті серед чиновників той, хто чинитиме опір таким діям Уряду.
Ну і приготуватися до зими: або холодної, або голодної – залежно від того, який варіант своїх дій оберуть керівники НАК «Нафтогаз України».