Фурсівська ОТГ була створена два місяці тому для того, щоб села самі мали змогу розпоряджатися самі бюджетом та вирішувати нагальні проблеми самостійно. Всі 26 депутатів ретельно ходять на роботу та не прогулюють сесії (всього було 5 сесій). Кореспондент нашого сайту 04563.com.ua підготувала декілька питань Миколі Івановичу та поцікавилася у керівного складу Фурсівської ОТГ, що змінилося на краще після створення громади.
Інтерв’ю з М.І. Фурсенко (сільський голова Фурсівської ОТГ)
- Що корисного та помітного, на вашу думку, за цей час ви вже встигли зробити?
- Серед того, що вдалося: сесії ми провели, виконком сформували, працюємо... Не все, звичайно, вирішується, як кажуть так, як хотів би я як голова або хтось із депутатів, але знаходимо компроміс та рухаємося цим шляхом. Буквально за 2 місяці щось такого видатного ми не зробили, але у всякому випадку: бюджет сформований, виконком сформований, комісії депутатські сформовані (опікунська рада, адмін. комісія). Це вже добре, тому що пішла робота конкретно.
Села, які об’єдналися з нами,- вони усі в різній ваговій категорії. Чому приєднались до Фурсів? - Тому що Фурси - найбільш потужні та найбільш здатні до самоутримання. Вісімнадцять років ми жили виключно за свій рахунок, або за рахунок тих конкурсних програм, грантів, які ми вигравали на державному та міжнародному рівні. Фурси ніколи не були дотаційним селом. Робота розпочалась, робота йде та буде продовжуватись.
За два місяці існування ОТГ якраз було дуже багато свят: і передноворічних, і новорічних, вони ще й не закінчилися, якщо сказати відверто, - продовжуються, то вони всі були проведені на такому солідному рівні, були зібрання й воїнів АТО, зібрання громадськості, свято Святого Миколая і новорічне свято для дітей, яке проходило в нашому будинку культури, в якому брали участь і члени виконкому, і депутати.
- Миколо Івановичу, ви, як сільський голова, тепер керуєте всіма селами, які приєдналися до об’єднаної територіальної громади. Чи приділяєте ви однаково уваги всім, приєднаним до Фурсів, селам (Трушки, Матюші, Пищики, Безугляки, Чмирівка)?
Безумовно! Це питання дуже важливе й дуже актуальне, тому що коли, як кажуть, люди в одній ваговій категорії, то вони швидше знаходять спільну мову. Коли є певні розходження, особливо в бюджеті, в економіці, в інших напрямках діяльності, то тут виникають певні непорозуміння. Тим селам хочеться швидше піднятися, а фурсянам хочеться не зупинятись, а йти далі. Але потрібно чимось поділитися. Потрібно взяти за правило такий показник, як валовий регіональний продукт: якщо він у Фурсах найвищий, то ми повинні зробити так, щоб підтягнути й ті села до цього показника, щоб не було ніякої образи. Наше завдання - це знівелювати до мінімума і зробити так, щоб в єдності громади була наша сила. Сьогодні над цим працюють депутати та комісії, які хочуть зробити саме так, щоб підтягнути ті населені пункти де регіональний продукт знаходиться на самому низькому рівні. І перспективу ми бачимо. Ми до цього підключаємо фахівців та фіскальну службу.
- Які перспективи ви бачите?
Перш за все,- це зробити інвентаризацію економічного стану: хто і як використовує землю, хто і як платить податки, як використовуються водні ресурси, які майнові комплекси завантажені (чи можуть вони функціонувати), чи можна там розмістити малий та середній бізнес. Це саме і є головним направленням розвитку сіл. Якщо ми зуміємо підняти на селі малий та середній бізнес і запровадити програму Міністерства АПК, а це розвиток особистих селянських господарств і кооперативів, то це буде дуже добре.Тоді людина буде знати, що від її праці буде залежати її майбутнє та її родини. Це - європейський шлях розвитку і тому ми його беремо на озброєння і хочемо цим шляхом іти.
Зараз ведеться наполеглива робота депутатських комісій саме для того, щоб підтягнути ці питання та прийняти участь у міжнародних конкурсах і в наших українських, щоб активізувати цю роботу і розвинути. Досвід у Фурсах такий є, ми його започаткували ще 15 років тому назад. Є і кооператив, і невеличке фермерське господарство, які дають можливість з впевненістю дивитись у майбутнє. Годують країну фермерські господарства і кооперативи, а ми повинні підтримувати їх на належному рівні.
Ті села, які біля нас, із розумінням пішли на це об‘єднання. Інші теж підуть, тому що вони розуміють, що, якщо Україна втратить сільську територію і села, то вона зламає собі хребет. Українське село завжди було хребтом української нації. Це і культура, і традиції, і добробут цих громад. Раніше так було і сьогодні повинно так бути. Для декого дивним звучить, що у Фурсах з кожним роком все більше народжується дітей і люди все менше виїжджають у пошуках роботи у Білу Церкву, Київ, навіть за кордон. У нас сьогодні на теренах ради створено понад 1100 робочих місць на 4000 тис. населення, хіба це погано?
Сьогодні така ситуація в країні, що ми йдемо по цілині: хтось пішов перший, хтось спіткнувся, але більшість громад, що об’єднались, вже іншого шляху не бачать. Вони зрозуміли, що таке мати свої кошти, розпоряджатись ними, жити й працювати на своїй землі. Найкращі ліки від всієї хандри - це праця. Якщо дати людям можливість працювати та реалізувати себе, то тоді й розквітає село.
Наразі будується дитяче містечко, де молоді мами з дітками можуть зайти та спокійно там відпочивати. Будується ще рекреаційна зона - такий відпочивальний майданчик, де можна буде проводити спортивні та мистецькі заходи на природі. 3 річки: Кам’янка, Роставиця і Рось протікає через всю громаду, а це означає, що у нас - велика рекреаційна зона, де може розвиватися зелений та водний туризм, тим більше, що в цих місцях дуже багато історичних пам’яток.
Микола Іванович говорив і про сполучення сіл з містом. Він завірив, що проблеми з транспортом у Фурсах немає, маршрутки працюють з 5.30 до 22.00 кожен день. Щодо інших сіл, то зараз ведуться переговори із перевізниками. Між Фурсами, Трушками, Матюшами і Пищиками є нормальні автомагістралі, де буде ходити автобус і по всьому кільцю, щоб людина могла приїхати і в базове село Фурси, і з Фурсів могла доїхати до свого села, а разом з тим і до Білої Церкви.
Сільський голова Фурсівської ОТГ проінформував нас, що найближчим часом планується видання книги “Історія сіл Фурси і Чмирівка”, написана громадою, зібрані величезні матеріали з давніх, доеволюційних часів, голодомору, революції та часів ВВВ.
Ми сподівалися почути конкретні відповіді на конкретні запитання. Питань було небагато, але замість відповідей, ми отримали екскурс в історію, культурну та історичну спадщину села Фурси. Це все було дуже цікаво та пізнавально, але людей більш хвилює питання дефіциту робочих місць, платної медицини для іногородніх та транспортної політики, а саме: перегони перевізників та їхній сервіс обслуговування.
Розмову вела Кольцова Ольга.
Найближчим часом готується інтерв’ю з іншими керівниками Фурсівської ОТГ. Слідкуйте за нашими новинами на сайті.