Останнім часом все гостріше постає питання - чи потрібна Україні профтехосвіта? Як відомо, наприкінці минулого 2015 року, коли держава, однією рукою дала можливості акумулювати та використовувати окремі види податків на рівні міста, іншою вона підписала бюджетні документи, які віддають заклади профтехосвіти для фінансування на місцях. Звичайно, йдеться і про стипендії, і про заробітну плату викладачам, і про фінансування відповідних профільних програм, утримання, власне, приміщень. Натомість, може занепасти цілі пласти робітничих спеціальностей по всій Україні, адже є такі училища, які постачають вузькопрофільних фахівців на всю територію країни.
Ну, і, звичайно, в Білій Церкві проблема профтехучилищ, освітян, вихованців училищ та коледжів постала також дуже гостро. Настільки, що білоцерківці, представники освіти, викладачі профтехнічних закладів, 29 січня приєдналися до всеукраїнської акції протесту і стояли під стінами Верховної Ради України – під спільним гаслом: «Припиніть голодомор профтехосвіти!». Більше тисячі учасників акції перекрили рух вулиці Грушевського.
Протестувальники, серед яких було кілька десятків освітян з Білої Церкви, які представляли профтехзаклади міста, намагалися донести до найвищого керівництва країни свій протест недофінансуванню професійно-технічної освіти. Того ж дня відбулася Всеукраїнська нарада, де розглядалися проблемні питання фінансування системи професійно-технічної освіти – в ній взяли участь і народні депутати України, і освітяни з різних регіонів. На нараді наголошувалося, що частина міських і обласних рад виділила тільки від 10% до 50 % від минулорічних обсягів фінансування. А, зокрема, голова Комітету з питань освіти і науки Лілія Гриневич підкреслила: «Ми повинні передати фінансування професійно-технічних закладів - на рівень обласних бюджетів. При цьому маємо надати для дофінансування субвенції державного бюджету... Варто підтримати фінансування - в частині гостродефіцитних, необхідних для країни професій». Результатом наради стали обіцянки переглянути питання фінансування на державному рівні.
Зазначимо, що білоцерківський міський голова Геннадій Дикий минулого тижня за підсумками голосування в міськраді за бюджет міста Білої Церкви на 2016 рік наголосив, що з міського бюджету буде виділено 40 млн. грн. на підтримку профтехосвіти. Цих коштів також недостатньо для фінансування на весь рік.
У коментарях до подій біля Верховної Ради за участю освітян-білоцерківців народний депутат Олександр Марченко (ВО «Свобода») наголосив, що він згоден із вимогами викладачів: «Абсолютно неможливо розраховувати лише на бюджет міста. Що тоді залишиться з бюджету – на благоустрій міста, на його розвиток?!. Влада міста має зайняти більш жорстку позицію в цьому напрямку - вимагати державного фінансування… Я знаю, що як тільки стала зрозумілою така «патова» ситуація з професійною освітою, то Польща дуже швидко та активно стала запрошувати на навчання та роботу наших українських молодих людей! Їм потрібні робочі руки. Це зрозуміло. А хіба нам в Україні вони не потрібні? Тому я активно підтримую наших освітян, які розуміють, що проблема і в тому, що, таким чином недофінансування галузі профтехнічної освіти, ми втратимо і робоче студентство, та й по всьому – робочі місця для викладачів…».
Чи потрібна система профтехосвіти в такому вигляді, в якому вона є в Україні зараз – це вже інше питання (і з огляду набору спеціальностей, і з огляду умов та якості навчання). Але факт, що без робочих спеціальностей в Україні (як, власне, й будь-якій країні) жити неможливо – залишається беззаперечним.