Білоцерківська влада не вшанує похованих під парком Слави?

Нещодавно білоцерківська «Молода Просвіта» виступила з ініціативою перейменувати парк Слави. Нагадаємо, під час останніх земельних робіт на території парку були порушені поховання старовинного кладовища, яке було знищене у 1950-х.

Людські кістки, вигорнуті під час будівельних робіт у парку

«Ми закликаємо поставити на розгляд Білоцерківської міської ради питання про перейменування парку Слави у парк Пам’яті і слави. Нова назва жодним чином не применшує слави тих, хто справді її заслужив, але робить і додатковий акцент на пам’яті – передусім про білоцерківців, які поховані у могилах під парком» - йшлося у зверненні «Молодої Просвіти» до міського голови Геннадія Дикого.

«Щороку, віддаючи данину пам’яті білоцерківцям-фронтовикам, ми топчемось по кістках білоцерківців, пам’ять про яких хотіла стерти радянська влада» - підкреслювали просвітяни. Повний текст звернення «Молодої Просвіти» читайте за посиланням на нашому сайті.

Днями «Молода Просвіта» отримала офіційну відповідь від начальника відділу культури і туризму Білоцерківської міськради Юлії Ковальської. Нижче наводимо повний текст відповіді:

«На №37/16 від 05 вересня 2016 р. інформуємо, що парк Слави є пам'яткою монументального мистецтва, має охоронний номер №1248 та не підлягає перейменуванню відповідно до Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в України та заборону пропаганди їхньої символіки".

Білоцерківці бережуть пам'ять про тих, хто захищав землю від загарбників, щороку згадуючи героїв на цьому святому місці хвилиною мовчання та покладанням квітів».

У «Молодій Просвіті» таку відповідь не сприйняли. «Мова, насамперед, йде про речі світоглядні. Чи будемо ми шанувати пам’ять предків? Чи спіткає видатних білоцерківців доля графині Браницької, чиї останки були перепоховані так, що їх ледь вдалося віднайти? - розмірковує голова організації Костянтин Климчук. – Усвідомлення жаху війни, трагедії кожного полеглого бійця і те, чим все ж була для українців війна (яка не завершилася для нас у 1945 році!) є першопричиною ініціативи зміни назви парку. Варто визначатися, де ми є: в імперському минулому, з некрофільським прославлянням культу мертвих, чи в європейській цивілізації, з її гуманізмом і співчуттям».

Нагадаємо, нещодавно у парку Слави заклали ще один пам’ятник – цього разу, загиблим героям-пожежникам. А от про білоцерківців, похованих на старовинному кладовищі, у парку поки що жодної відмітки нема.